К тому же, тем более высокую позицию в списке она занимает. Чтобы обеспечить положительное восприятие наших программ пользователями Интернета и рекламодателями Google, на сайтах с объявлениями Google запрещается:Издатели могут вносить в рекламный код AdSense изменения, которые не будут искусственно завышать эффективность объявлений или причинять вред рекламодателям. Что читаю ваши книги до 2 часов ночи.
Специалисты говорят, кто-то сустав большого пальца.
Шкільна олімпіада з фізики завдання і відповіді
Но, принимая эти лекарства, приготовьтесь к тому, что вам придется часто ходить в туалет. Она поняла: все дело в деньгах. Если нет сильного желания,тут ничего не сделаешь. В августе 2014 года на мировые экраны выходит фильм, снятый по мотивам книги. Наш гражданин был сегодня доставлен в вашу больницу. Агент Смит начал доклад. FotoliaПравда, диета - жесткая.
Термін надання відповіді на запит поліції - Likely... The
Зґвалтування та катування у Кагарлику: в поліції розповіли про результати переатестації співробітників
КИЇВ. 10 серпня. УНН. Загалом пройшли атестування поліцейських Обухівського відділу поліції та підпорядкованих йому Ржищівського та Кагарлицького відділень поліції. За результатами 9 правоохоронців підлягають звільненню. Про це журналісту УНН повідомили у відповідь на запит у пресслужбі ГУНП у Київській області.
"Так, за фактом побиття громадянки П. працівниками Кагарлицького відділення поліції, керівництвом Національної поліції України та Головного управління були призначені службові розслідування, за результатами яких 25 поліцейських притягнуто до дисциплінарної відповідальності, з яких 5 – звільнено зі служби в поліції, із займаних посад звільнено 6 працівників, ще на 14 поліцейських накладено дисциплінарні стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом Національної поліції України", - йдеться у відповіді на запит.
Повідомляється, що надалі, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 16 червня року №, створено атестаційну комісію на чолі з Ольгою Кучер – головою громадської організації "Три покоління". Членами якої, відповідно до наказу Головного управління від 16 червня року №, у період з 16 червня по 3 липня року було проведено переатестацію працівників Обухівського відділу поліції та підпорядкованих йому Ржищівського та Кагарлицького відділень поліції.
"Загалом пройшло атестування поліцейських: Обухівський відділ поліції – 98, Кагарлицьке відділення поліції – 39 та Ржищівське відділення поліції відповідно – 11", - зазначається у відповіді на запит.
За результатами проходження атестування:
• 9 – "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність": 8 офіцерів поліції та 1 сержант поліції;
• 13 – "займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність": 11 офіцерів поліції та 2 сержанти поліції.
Також, було прийнято рекомендаційних рішень, з яких:
• – "займаній посаді відповідає";
• 23 – "займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду".
"Так, метою проведення переатестації, (було - ред.) надання оцінки особистим, професійним та морально-діловим якостям працівників поліції. У зв'язку з чим, атестаційною комісією було проведено незалежне комп'ютерне тестування поліцейських на логічне мислення, знання діючого законодавства та проведені відповідні співбесіди", - йдеться у відповіді.
Окрім того, повідомляється, що за результатами атестування, 12 поліцейських пройшли опитування з використанням поліграфу.
Наголошується, що спеціаліст проводить опитування за принципом добровільної згоди, лише за умови отримання письмової згоди опитуваної особи.
Також повідомляється, що начальника Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції Панасенка С.В. було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статусу) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" за результатами висновку службового розслідування.
Нагадаємо, в ніч з 23 на 24 травня року правоохоронці у своєму службовому кабінеті з застосуванням насильства кілька разів заґвалтували жінку, яку викликали до відділення поліції як свідка. Крім цього, правоохоронці побили чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції, та погрожували потерпілому зґвалтуванням, ставили його на коліна, били по голові дубинками, надягали протигаз та стріляли із пістолета табельної зброї над головою. За цими фактами розпочалось досудове розслідування.
Об организации доступа к сведениям персонально-справочного учета единой информационной системы Министерства внутренних дел Украины
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
10 січня р. за N 22/
Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказамиМіністерства внутрішніх справ України
від 22 червня року N ,
від 19 лютого року N
Відповідно до Законів України "Про захист персональних даних", "Про інформацію", статей 25, 27 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 17 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня року N , з метою вдосконалення порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та організації надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;
2) Форму бланка довідки для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України;
3) Технічний опис бланка довідки для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
2. Запровадити з 01 лютого року надання фізичним особам довідок про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України (далі - Довідки), Департаментом інформатизації МВС, територіальними сервісними центрами МВС (Криклій В. А.).
(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
3. Департаменту інформатизації МВС (далі - ДІ) забезпечити:
(абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
1) упровадження програмного забезпечення з централізованою технологією обробки запитів фізичних осіб за персонально-довідковим обліком єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та виготовлення Довідок в електронному вигляді (у форматі PDF);
2) надання Головному сервісному центру МВС (далі - ГСЦ МВС) спеціалізованого програмного забезпечення, що дозволяє надсилати запити та отримувати відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - робочі місця віддаленого доступу);
3) ведення електронного реєстру запитів, отриманих з робочих місць віддаленого доступу, Довідок в електронному вигляді, скріплених спеціально призначеним для таких цілей електронним цифровим підписомДІ, Довідок, які виготовлені, але не видані через неявку фізичних осіб, строк зберігання яких минув, та зіпсованих бланків;
(підпункт 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
4) упровадження сервісу з перевірки легітимності виданих Довідок на офіційному веб-сайті МВС.
4. ГСЦ МВС (Криклій В. А.) забезпечити:
1) установлення в територіальних сервісних центрах МВС робочих місць віддаленого доступу;
2) опрацювання запитів фізичних осіб щодо отримання Довідок, реєстрацію виданих Довідок, невиданих Довідок, строк зберігання яких минув, зіпсованих бланків Довідок виключно на робочих місцях з обслуговування фізичних осіб з використанням програмних засобів, наданих ДІ;
3) зберігання письмових запитів фізичних осіб та наданих разом з ними копій документів, Довідок, які виготовлені, але не видані через їх неявку, протягом 6 місяців з дати надходження запиту;
4) надсилання до ДІ не пізніше го числа наступного місяця після закінчення півріччя актів про знищення довідок, які виготовлені, але не видані через неявку фізичних осіб, та зіпсованих бланків з обов'язковим зазначенням в акті серії та номера знищених бланків довідок.
(підпункт 4 пункту 4 у редакції наказу Міністерства
внутрішніх справ України від р. N )
5. Департаменту державного майна та ресурсів (Шалієвська Л. І.) забезпечити підключення робочих місць віддаленого доступу до єдиної цифрової відомчої телекомунікаційної мережі МВС.
6. Унести зміни до Положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 грудня року N , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня року за N /, доповнивши розділ II після абзацу дванадцятого новим абзацом тринадцятим такого змісту:
"видає довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості, її зняття, погашення;".
У зв'язку з цим абзаци тринадцятий - тридцять третій вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - тридцять четвертим.
7. Департаменту інформаційних технологій (Буржинський В. А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
8. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Тахтая О. В.
Міністр | А. Б. Аваков |
ПОГОДЖЕНО: |
|
Керівник Секретаріату | Б. В. Крикливенко |
Т. в. о. Голови | О. Ф. Вакуленко |
Голова Державної служби спеціального | Л. О. Євдоченко |
Начальник Департаменту нагляду | В. Бедриківський |
Голова Державної судової | З. Холоднюк |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх справ України
29 листопада року N
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 січня р. за N 22/
Порядок
доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми "Оперативно-довідкова картотека" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
Довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про:
відсутність (наявність) судимості;
притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;
(абзац другий пункту 2 розділу І замінено трьома абзацами згідно з
наказом Міністерства внутрішніх справ України від р. N ,
у зв'язку з цим абзаци третій - сьомий
вважати відповідно абзацами п'ятим - дев'ятим)
персонально-довідковий облік - систематизований банк (база) даних інформаційної підсистеми "Оперативно-довідкова картотека" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення;
Вимога - письмове звернення про надання відомостей з персонально-довідкового обліку, що подається державними органами, які здійснюють правоохоронні функції та мають повноваження на отримання таких відомостей (додаток 1);
користувачі робочого місця віддаленого доступу (далі - Користувачі) - посадові особи Департаменту інформатизації МВС (далі - ДІ), Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України та його територіальних підрозділів (далі - підрозділи інформаційної підтримки НПУ), Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України та його територіальних підрозділів (далі - підрозділи кримінального аналізу НПУ), що проводять перевірки за персонально-довідковим обліком, територіальних сервісних центрів МВС (далі - ТСЦ МВС), що формують та надсилають запити щодо перевірки фізичних осіб за персонально-довідковим обліком;
(абзац сьомий пункту 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства внутрішніх справ України від р. N ,
у редакції наказу Міністерства внутрішніх
справ України від р. N )
робоче місце віддаленого доступу - спеціалізоване програмне забезпечення, що дозволяє надсилати запити та отримувати відомості з персонально-довідкового обліку;
установчі дані - інформація про прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, дату та місце її народження, що дозволяє ідентифікувати її в персонально-довідковому обліку.
3. Правовими підставами надання відомостей з персонально-довідкового обліку є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України "Про Національну поліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про запобігання корупції", "Про інформацію", "Про захист персональних даних", "Про доступ до публічної інформації", "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг", Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня року N , Положення про Національну поліцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня року N , постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня року N "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ".
4. Надання інформації з персонально-довідкового обліку здійснюється на запити державних органів або за запитами фізичних осіб, що оформлені з дотриманням вимог законодавства, у письмовій або електронній формі.
5. Спеціальні програмні засоби ведення інформаційної підсистеми "Оперативно-довідкова картотека", яка входить до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, забезпечують автоматичне внесення до системних журналів даних щодо запитів до персонально-довідкового обліку, зокрема щодо ініціатора запиту, його змісту, дати та часу виконання, виконавця, реквізитів та змісту відповіді.
6. Право на запит та отримання відомостей з персонально-довідкового обліку мають:
1) державні органи, які здійснюють правоохоронні функції;
2) суди всіх рівнів;
3) органи державної влади та їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством;
4) фізичні особи.
II. Отримання відомостей з персонально-довідкового обліку за зверненнями державних органів, які здійснюють правоохоронні функції
1. Перевірка осіб за персонально-довідковим обліком проводиться за Вимогою.
2. Підставою перевірки осіб є проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у межах досудового розслідування та проведення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковими справами в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством та законодавством про оперативно-розшукову діяльність.
3. У Вимозі зазначається:
підстава перевірки (із зазначенням номера кримінального провадження або оперативно-розшукової справи);
установчі дані особи, яка перевіряється;
прізвище, ініціали та посада ініціатора звернення;
найменування та місцезнаходження органу ініціатора звернення.
Вимога реєструється відповідно до встановлених законодавством правил діловодства.
Вимога формується окремо на кожну особу, яка перевіряється за персонально-довідковим обліком.
Установчі дані вносяться українською та російською мовами. Прізвище, ім'я та по батькові вживаються в називному відмінку.
Вимога підписується керівниками департаментів, управлінь апаратів головних управлінь, керівниками управлінь, відділів та їх заступниками, начальниками (керівниками) територіальних, міських управлінь (відділів, відділень) уповноважених правоохоронних органів та їх заступниками відповідно до розподілу функціональних обов'язків, начальниками (керівниками) органів, в органах прокуратури всіх рівнів - прокурорами, їх заступниками та слідчими.
Вимога, заповнена з порушенням умов, визначених у цьому пункті, повертається ініціатору звернення без виконання із зазначенням причини повернення.
4. Вимоги подаються до підрозділів інформаційної підтримки НПУ або підрозділів кримінального аналізу НПУ. Засекречування їх здійснюється у випадках, коли це викликано службовою необхідністю, з дотриманням вимог законодавства про захист інформації.
(пункт 4 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
5. У підрозділах інформаційної підтримки НПУ або підрозділах кримінального аналізу НПУ Вимоги вносяться з робочих місць віддаленого доступу до електронної форми запиту для надсилання на перевірку за персонально-довідковим обліком.
(пункт 5 розділу ІІ у редакції наказу Міністерства
внутрішніх справ України від р. N )
6. Надання відомостей з персонально-довідкового обліку на електронний запит здійснюється ДІ у строк до 10 робочих днів, за винятком виконання Вимог щодо осіб, стосовно яких вирішується питання про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, що виконуються протягом доби.
7. Результати перевірки за персонально-довідковим обліком за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення надсилаються Користувачам, які їх друкують на звороті Вимоги, підписують та надсилають ініціатору запиту.
У разі якщо інформація, яка надається у відповідь на запит, не вміщується на бланку Вимоги, її продовження друкується на стандартному аркуші паперу формату А4 або А5.
III. Отримання відомостей з персонально-довідкового обліку за зверненнями судів усіх рівнів
1. Підставою проведення перевірки осіб за персонально-довідковим обліком з наданням відомостей про це на звернення судів є судовий розгляд справ у порядку кримінального або цивільного судочинства.
2. Звернення суду подається у вигляді Вимоги, заповненої відповідно до пункту 3 розділу II цього Порядку, та підписується головою суду, його заступниками або суддею, у провадженні якого перебуває справа у порядку кримінального або цивільного судочинства.
3. Звернення судів подаються до підрозділів інформаційної підтримки НПУ або ДІ, де з робочого місця віддаленого доступу вносяться до електронної форми запиту для надіслання на перевірку за персонально-довідковим обліком.
4. Надання відомостей з персонально-довідкового обліку на електронний запит здійснюється ДІ у строк до 10 робочих днів.
5. Результати перевірки за персонально-довідковим обліком за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення надсилаються Користувачам, які їх друкують, у порядку, визначеному в пункті 7 розділу II цього Порядку, та надсилають ініціатору запиту.
IV. Отримання відомостей з персонально-довідкового обліку за запитами органів державної влади та їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, установ та організацій, у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством
(заголовок розділу IV із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
1. Звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій, у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством, щодо отримання інформації про наявність чи відсутність в особи судимості та/або притягнення її до кримінальної відповідальності виконуються ДІ, підрозділами інформаційної підтримки НПУ або підрозділами кримінального аналізу НПУ.
(пункт 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N ,
у редакції наказу Міністерства внутрішніх
справ України від р. N )
2. Надання відомостей з персонально-довідкового обліку або вмотивованої відмови в їх наданні здійснюється протягом 30 календарних днів, якщо інше не передбачено законодавством.
3. Організація надання інформації з персонально-довідкового обліку в електронному вигляді визначається ДІ.
(розділ IV доповнено пунктом 3 згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
V. Отримання відомостей з персонально-довідкового обліку за зверненнями фізичних осіб
1. Фізична особа, яка досягла річного віку (далі - Заявник), має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостей про себе.
2. Відомості з персонально-довідкового обліку надаються Заявнику у формі Довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
3. Запит подається в письмовій або електронній формі.
4. Запит у письмовій формі подається особисто Заявником або уповноваженою ним у встановленому порядку особою (далі - Представник) до ДІ або ТСЦ МВС, незалежно від реєстрації місця проживання Заявника.
Заявник під час подання запиту особисто пред'являє посадовій особі ДІ або ТСЦ МВС документ, що посвідчує його особу, та надає його копію.
Перелік документів, що посвідчують особу, визначений у статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Запит друкується або заповнюється письмово від руки розбірливими літерами без виправлень.
За необхідності замовлення декількох примірників Довідки на запиті вказується їх кількість, яка не може перевищувати трьох одиниць.
5. Інформація про Заявника, вказана в запиті про отримання відомостей з персонально-довідкового обліку, та додатково подані ним копії документів обробляються виключно з метою підготовки та надання йому Довідки.
6. Користувач, що приймає запит, перевіряє повноту і якість його заповнення, відповідність персональних даних, указаних у запиті, даним документа, що посвідчує особу, та з робочого місця віддаленого доступу вносить до електронної форми для перевірки за персонально-довідковим обліком.
7. Запит в електронній формі подається за умови ідентифікації Заявника з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, що відповідає вимогам законодавства України, через офіційний веб-сайт МВС та офіційні веб-сайти територіальних органів з надання сервісних послуг МВС.
8. У разі якщо під час роботи із запитом посадовими особами ТСЦ МВС установлено, що Заявник, який звернувся за Довідкою, перебуває в розшуку, - інформується найближчий територіальний орган Національної поліції. У випадку виявлення даної інформації посадовими особами ДІ - інформується безпосередньо Департамент карного розшуку Національної поліції України.
Інформування здійснюється телефоном, факсом або іншим доступним способом з подальшим письмовим повідомленням.
9. Сформована в електронній формі Довідка завіряється спеціально призначеним для таких цілей електронним цифровим підписом ДІ та надсилається до робочого місця віддаленого доступу, з якого надійшов запит.
(пункт 9 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
Посадова особа ДІ або ТСЦ МВС на робочому місці віддаленого доступу роздруковує Довідку та заповнює серію і номер використаного бланка.
У разі якщо інформація, яка надається у відповідь на запит, містить дві сторінки, друга сторінка друкується на зворотному боці бланку.
У разі якщо інформація, яка надається у відповідь на запит, містить більше двох сторінок, третя і наступні сторінки друкуються на стандартному аркуші паперу формату А4 або А5.
Довідки, надруковані за допомогою інших програмних засобів, є недійсними.
Роздрукована Довідка підписується заступником керівника ДІ відповідно до розподілу функціональних обов'язків (або особою, яка виконує його обов'язки), керівником ТСЦ МВС (або особою, яка виконує його обов'язки), скріплюється печаткою цього органу та видається Заявнику.
У разі, якщо Довідка містить декілька сторінок, на всіх сторінках проставляється печатка, а остання сторінка Довідки засвідчується заступником керівника ДІ відповідно до розподілу функціональних обов'язків (або особою, яка виконує його обов'язки), керівником ТСЦ МВС (або особою, яка виконує його обов'язки) та видається Заявнику.
На вимогу Заявника Довідка, скріплена спеціально призначеним для таких цілей електронним цифровим підписом ДІ, може надаватися на вказану ним електронну адресу в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про захист інформації.
(пункт 13 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
У разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІ офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.
Для уточнення наявної в ДІ інформації або установчих даних Заявника, що вказані в запиті, можливе проведення додаткових перевірок за територіальними персонально-довідковими картотеками Національної поліції України або уточнення інформації, наданої в запиті, у посадової особи ТСЦ МВС.
(пункт 15 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
Легітимність Довідки може бути перевірена через офіційний веб-сайт МВС.
Заявникові відмовляється в наданні відомостей з персонально-довідкового обліку в разі, якщо:
запит подано особою, яку неможливо ідентифікувати або яка не підтвердила повноваження щодо його подання, або установчі дані в запиті зазначені не в повному обсязі чи некоректно;
у запиті не вказано мету отримання відомостей;
у запиті не вказано вид запитуваної інформації (відомості про відсутність (наявність) судимості, притягнення до кримінальної відповідальності або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України);
відомості про фізичну особу, зазначені в запиті в електронній формі, не відповідають реквізитам підписувача, що зазначені в посиленому сертифікаті відкритого ключа електронного цифрового підпису.
Про відмову в наданні відомостей з персонально-довідкового обліку Заявник повідомляється в письмовому вигляді або на його вимогу в електронному із зазначенням причини відмови та роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.
У випадку, коли під час опрацювання запиту встановлено, що фізична особа, щодо якої здійснюється запит, перебуває в розшуку, відомості про її розшук зазначаються в Довідці незалежно від форми запитуваної довідки.
(пункт 17 розділу V у редакції наказу Міністерства
внутрішніх справ України від р. N )
Надання Довідки здійснюється безоплатно в строк до 30 календарних днів з дня надходження запиту.
Строк вмотивованої відмови в наданні Довідки не може перевищувати 10 робочих днів з дня надходження запиту.
Довідка видається станом на дату здійснення перевірки фізичної особи за персонально-довідковим обліком.
Фізична особа також має право отримати інформацію про те, чи обробляються її персональні дані в персонально-довідковому обліку, а також отримувати зміст таких персональних даних за умови дотримання вимогЗакону України "Про захист персональних даних".
(розділ V доповнено пунктом 20 згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
Директор Департаменту | В. А. Буржинський |
Додаток 1
до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 2 розділу I)
Вих. N ___________________ |
ВИМОГА
_____________________________________________________________________________________ Прізвище (укр.) ________________________________________________________________________ Фамилия (рус.) ________________________________________________________________________ Ім'я (укр. )__________________________________ Имя (рус.) _________________________________ По батькові (укр.)____________________________ Отчество (рус.) ____________________________ Дата народження ___ ____________ ____ року Місце народження ____________________________________________________________________ Місце реєстрації/проживання ___________________________________________________________ Підстава перевірки ____________________________________________________________________ Номер кримінального провадження (ОРС) ________________________________________________ Начальник ___________________________________________________________________________ Виконавець ___________________________________________________________________________ Адреса органу, підрозділу, що надсилає запит ______________________________________________ |
Додаток 2
до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України
(пункт 2 розділу V)
(у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України
від 22 червня N )
ЗАПИТ
на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України
Якщо змінювалися прізвище, ім'я та по батькові - зазначити попередні: Дата народження __________________________________________________________________________________ Місце народження _________________________________________________________________________________ Громадянство _________________________________________________________________________ Контактний телефон ___________________________________________________________________ Мета запиту: (підкреслити потрібне) 1. Усиновлення, установлення опіки (піклування), створення прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу. 2. Оформлення документів в органах соціального забезпечення. 3. Оформлення візи для виїзду за кордон. 4. Надання до установ іноземних держав. 5. Оформлення на роботу. 6. Оформлення дозволу на зброю, оформлення ліцензії на роботу з вибуховими речовинами. 7. Оформлення ліцензії на роботу з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами. 8. Оформлення участі в процедурі закупівель. 9. Оформлення громадянства. Оформлення або поновлення документів. Подання до військового комісаріату. Пред'явлення за місцем вимоги. Я поінформований про те, що довідку отримаю _______________ 20___ року,
|
(додаток 2 у редакції наказу Міністерства
внутрішніх справ України від р. N )
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх справ України
29 листопада року N
(у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України
від 22 червня року N )
ФОРМА
Бланк довідки
для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України
(форма бланка довідки у редакції наказу Міністерства
внутрішніх справ України від р. N )
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх справ України
29 листопада року N
ТЕХНІЧНИЙ ОПИС
бланка довідки для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України
1. Для виготовлення бланків довідок для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України (далі - Довідка), використовується папір формату А5 щільністю г/кв. м.
2. Фонові зображення бланка Довідки наносяться на лицьовий бік та складаються з:
фонового зображення блакитного кольору у вигляді сітки по всьому полю бланка;
малого Державного Герба України розміром 36 х 52 мм, розташованого по центру бланка і нанесеного фарбою блакитного кольору;
рамки, нанесеної фарбою золотистого кольору по периметру;
малого Державного Герба України розміром 16 х 22 мм, розташованого на відстані 2 мм від верхнього краю рамки по центру і нанесеного фарбою золотистого кольору;
горизонтальних та вертикальних ліній довжиною 27 мм, що нанесені фарбою золотистого кольору на відстані 2 мм від рамки по кутах;
графічного зображення емблеми Міністерства внутрішніх справ України у лівому та правому нижніх кутах, виконаного способом офсетного друку;
лінії позитивного мікротексту у вигляді коду держави "UA" англійською мовою, нанесеної фарбою золотистого кольору на відстані 27 мм від верхнього краю рамки;
(абзац восьмий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
горизонтальної лінії, нанесеної фарбою золотистого кольору на відстані 30 мм від бокових країв рамки та 10 мм від нижнього краю рамки;
ліній мікротексту в позитивному зображенні "МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ" українською мовою, нанесених фарбою золотистого кольору на відстані 2, 3 та 8 мм від горизонтальної лінії.
3. Бланк Довідки виготовляється друкарським способом та містить текстову інформацію, надруковану фарбою чорного кольору, а саме:
нумерацію бланка, що складається із серії з трьох літер та номера із семи цифр, які надруковано у верхній частині бланка Довідки на відстані 7 мм від верхнього краю рамки (розмір блоку 20 х 3 мм). Під серією та номером на відстані 3 мм надруковано слово "МІНІСТЕРСТВО" (розмір блоку 28 х 3 мм), під ним - слова "ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ" (розмір блоку 55 х 3 мм).
(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
З правого боку у верхній частині довідки на відстані 8 мм від верхнього краю рамки та 5 мм від правого краю рамки великими літерами надруковано слово "ДОВІДКА" (розмір блоку 37 х 9 мм).
4. Бланк Довідки містить графічні елементи, виконані захисними фарбами, які під дією джерела ультрафіолетового опромінення набувають червоного свічення:
(абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства внутрішніх справ України від р. N )
"МВС" українською мовою під мікротекстом у вигляді коду держави "UA" англійською мовою;
"МВС" українською мовою на відстані 6 мм від правого краю рамки та 60 мм від нижнього краю рамки;
код держави "UA" англійською мовою над зображенням емблеми Міністерства внутрішніх справ України на відстані 9 мм з лівого боку.
Директор Департаменту | В. А. Буржинський |
№№ 4/99, 4/00, 8/00, 9/00, 4/02, 5/03, 16/03
Народні депутати України не можуть звертатися із запитами, які суперечать закону.
(речення перше абзацу п’ятого пункту 2 мотивувальної частини)
<…> за змістом частини першої статті 86 Конституції України народний депутат України не може адресувати свої вимоги та пропозиції до суду, судді, органів служби безпеки, а може у такий спосіб звертатися лише до керівників цих органів, зокрема до голів судів як керівників органів державної влади, причому з питань, не пов'язаних з конкретними судовими справами.
(абзац шостий пункту 2 мотивувальної частини)
<…> встановлене статтею 86 Конституції України право народного депутата України на запит є обмеженим і не поширюється на питання, пов’язані із здійсненням правосуддя у конкретних справах. Звернення народного депутата України як члена парламенту з вимогою чи пропозицією до судів, голів судів або безпосередньо до суддів саме з питань здійснення правосуддя у тих чи інших конкретних справах є неприпустимим.
(абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
В аспекті порушених в конституційних поданнях Верховного Суду України і Служби безпеки України питань положення частини першої статті 86 Конституції України, а також частини першої статті 12 та частин першої і другої статті 19 Закону України "Про статус народного депутата України" в контексті зазначеної статті Конституції України треба розуміти так:
Народний депутат України не має права звертатися з вимогами чи пропозиціями до судів, до голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ;
Вимога чи пропозиція народного депутата України до керівників органів служби безпеки не може бути дорученням щодо перевірки будь-якої інформації про окремих громадян.
За відсутності у вимозі чи пропозиції народного депутата України достатньої інформації про злочин така вимога чи пропозиція не може бути підставою для прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів;
У разі надходження до органів служби безпеки вимоги чи пропозиції народного депутата України, пов'язаної з необхідністю проведення оперативно-розшукових заходів, керівники цих органів мають діяти з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про Службу безпеки України" і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".
(пункт 1 резолютивної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про запити народних депутатів України) від 19 травня року № 4-рп/
<…> в частині першій зазначеної статті Конституції України органами, до яких може звернутись із запитом народний депутат України, визначено лише органи Верховної Ради України і Кабінет Міністрів України. Крім того, вимоги народних депутатів України, заявлені на засіданні Верховної Ради України у формі запиту, можуть бути звернуті до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
(речення перше, друге абзацу першого пункту 2 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) від 11 квітня року № 4-рп/
<…> за змістом частини першої статті 86 Конституції України народний депутат України не може адресувати свої вимоги та пропозиції іншим працівникам органів прокуратури, в тому числі й слідчим прокуратури.
(абзац третій пункту 2 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) від 11 квітня року № 4-рп/
<…> зазначені прокурори – керівники відповідних органів прокуратури – зобов'язані лише повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту. Прокурор, який розглядає запит, не повинен задовольняти вимоги народного депутата України, якщо вони не відповідають Конституції і законам України.
(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) від 11 квітня року № 4-рп/
Пропозиції, вказівки, вимоги народного депутата України мають відповідати Конституції і законам України і можуть стосуватися лише питань, пов'язаних саме з депутатською діяльністю.
<…>
Тому будь-які пропозиції, вказівки і вимоги народного депутата України до прокурорів з питань підтримання державного обвинувачення в суді, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також до слідчих прокуратури з питань досудового слідства в конкретних кримінальних справах Конституційний Суд України вважає неправомірними.
(абзаци другий, п’ятий пункту 6 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) від 11 квітня року № 4-рп/
Конституційний Суд України, вирішуючи спір з цього питання, виходить з того, що з Конституції України, яка визначає принципові положення статусу та основні гарантії забезпечення діяльності народного депутата України (статті 78, 79, 80, 81, 86, 87, 93), для нього не випливає переважного права щодо інших посадових осіб у використанні засобів масової інформації.
(абзац третій пункту 5 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про статус народного депутата України" в редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус народного депутата України” від 25 вересня року (справа про статус народного депутата України) від 10 травня року № 8-рп/
<…> Верховна Рада України, надаючи згоду на обов’язковість міжнародних договорів шляхом прийняття відповідних законів України, повинна діяти згідно зі статтею 94 Конституції України.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, р." (справа про ратифікацію Хартії про мови, р.) від 12 липня року № 9-рп/
<…> право народного депутата України на запит не поширюється на питання, пов'язані із здійсненням правосуддя у конкретних справах.
Питання проведення дізнання, досудового слідства у конкретних кримінальних справах, <…>, є саме такими, що пов'язані зі здійсненням правосуддя у конкретних справах. Ці дії передбачені процесуальним законом і здійснюються лише уповноваженими на це законом посадовими особами і у визначений законом спосіб. Звернення у будь-якій формі до працівника органу дізнання чи слідчого з метою впливу на виконання ним службових обов'язків заборонено чинним законодавством.
<…> керівники відповідних органів, слідчі і посадові особи, що здійснюють функції дізнання, у разі надходження до них звернень народного депутата України питань, які стосуються проведення дізнання та досудового слідства у конкретних кримінальних справах, не пов'язані обов'язком розглядати їх у порядку розгляду запитів і звернень і не несуть відповідальності за невиконання викладених у них вимог та пропозицій.
(абзаци п’ятий-сьомий мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) від 20 березня року № 4-рп/
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України “Про статус народного депутата України” депутатський запит – це вимога народного депутата України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до адресатів, вказаних у частині першій статті 86 та у пункті 34 частини першої статті 85 Конституції України.
(абзац другий підпункту пункту 4 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Національного банку України про офіційне тлумачення положень статті 86, частини другої статті 89 Конституції України, частини другої статті 15, частини першої статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про звернення народних депутатів України до Національного банку України) від 5 березня року № 5-рп/
На відміну від запиту звернення – це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата України зазначеним вище адресатам здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції (абзац другий частини першої статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України”). За своїм змістом депутатське звернення не має імперативного характеру і заявляється народними депутатами України самостійно. Такі звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців, а також стосуватися інших питань депутатської діяльності, які ініціюються народним депутатом України.
(абзац шостий підпункту пункту 4 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Національного банку України про офіційне тлумачення положень статті 86, частини другої статті 89 Конституції України, частини другої статті 15, частини першої статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про звернення народних депутатів України до Національного банку України) від 5 березня року № 5-рп/
Виходячи з викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що народний депутат України може звернутись до Голови Національного банку України із запитом, а до Національного банку України або його посадових осіб – із зверненням про надання інформації, що становить банківську таємницю. Запит зобов’язаний розглянути Голова Національного банку України, а звернення – Голова або інші посадові особи Національного банку України з додержанням вимог, передбачених статтями 60, 62 Закону про банки, та офіційно повідомити народного депутата України про результати розгляду, тобто дати письмову вмотивовану відповідь незалежно від того, задоволені вимоги запиту або пропозиції звернення чи ні.
(абзац десятий підпункту пункту 4 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Національного банку України про офіційне тлумачення положень статті 86, частини другої статті 89 Конституції України, частини другої статті 15, частини першої статті 16 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про звернення народних депутатів України до Національного банку України) від 5 березня року № 5-рп/
Отже, направлення запиту народного депутата України до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, не потребує прийняття рішення Верховною Радою України.
(абзац п'ятий пункту 6 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 84, пункту 34 частини першої статті 85, частини першої статті 86, статті 91 Конституції України, частин другої, третьої, четвертої статті 15 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про направлення запиту до Президента України) від 14 жовтня року № рп/
Запит народного депутата України – це результат його особистого волевиявлення, форма реалізації наданих йому повноважень. Акт Верховної Ради України – форма реалізації її повноважень, результат волевиявлення парламенту України як органу державної влади. Отже, запит народного депутата України і акт Верховної Ради України – це різні правові категорії і підстав для їх ототожнення немає.
(абзац другий пункту 7 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 84, пункту 34 частини першої статті 85, частини першої статті 86, статті 91 Конституції України, частин другої, третьої, четвертої статті 15 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про направлення запиту до Президента України) від 14 жовтня року № рп/
Відправити інструкцію на email
Увага
Послуга знаходиться на етапі реінжинірингу і незабаром буде доступна в Дії. Наразі ви можете її отримати за посиланням.
Продовжити
Подання заяви:
Опис послуги:
Довідка про відсутність судимості може знадобитися:
— під час оформлення на роботу
— для оформлення візи для виїзду за кордон
— для участі в тендері
— для усиновлення, встановлення опіки
— для оформлення громадянства
— для оформлення або поновлення документів тощо
Як отримати послугу
Онлайн
1. Перейдіть за посиланням та авторизуйтесь за допомогою електронного підпису або Bank ID.
Зверніть увагу! Довідка через Bank ID лише в паперовій формі.
2. Заповніть онлайн-форму для отримання довідки.
3. Під час замовлення довідки збережіть її номер. За ним ви можете самостійно перевіряти статус готовності.
4. У полі «Спосіб отримання довідки» виберіть, у якому вигляді хочете отримати довідку:
електронний варіант – довідку надішлють на електронну адресу;
паперовий варіант – довідку можна забрати в будь-якому сервісному центрі МВС.
5. Протягом 30 днів буде сформовано довідку, яку ви можете використати за потреби.
Офлайн
1. Зверніться до сервісного центру МВС.
Зверніть увагу! Головні та регіональні сервісні центри МВС цю послугу не надають.
2. Візьміть документ, що посвідчує вашу особу, та його копію, пред’явіть їх у сервісному центрі.
3. Запит заповнюється безпосередньо в адміністратора сервісного центру.
Зверніть увагу! Замовити Довідку можна незалежно від місця реєстрації за графіком роботи сервісного центру.
4. Термін видачі довідки — до 30 календарних днів із дня запиту.
Зверніть увагу! Якщо ви тимчасово чи постійно перебуваєте за кордоном, довідку про відсутність судимості можна отримати в посольствах або консульських установах України.
Результат
Ви отримаєте довідку про відсутність чи наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Наступні кроки
Зверніть увагу!
Щоб перевірити дійсність довідки про судимість, перейдіть за посиланням, введіть номер довідки, дату народження та отримайте результат.
Часті питання та відповіді
Що робити, якщо в мене немає електронного підпису?
Зверніться до будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів. Заповніть реєстраційну форму, свої паспортні дані та номер платника податків. Вартість послуги становить приблизно гривень, але може відрізнятися в різних центрах сертифікації ключів.
Перелік центрів – за посиланням.
Користувачі Приватбанку можуть отримати електронний підпис безкоштовно в особистому онлайн кабінеті «Приват24» або у відділенні банку.
Електронний ключ до підпису радимо зберігати на знімному носії, наприклад, флешці.
Чим відрізняються «скорочена» та «повна» довідка про відсутність судимості?
У «скороченій» довідці є відомості про відсутність чи наявність судимості. У «повній» довідці — відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність чи наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Хто може отримати довідку про відсутність судимості?
Будь-яка фізична особа, яка досягла річного віку, має право на отримання відомостей про себе з персонально-довідкового обліку.
23 сiчня
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПОДАННЯ ЗВЕРНЕНЬ:
Шановні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, звертаємо Вашу увагу, що інформація про:
перетинання державного кордону України громадянами;
можливе існування стосовно громадянина тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон;
можливе існування стосовно іноземця та особи без громадянства рішення про заборону в’їзду;
регулюється Законом України “Про захист персональних даних”.
На виконання вимог вищезазначеного Закону, звернення повинно подаватися у письмовій формі із зазначенням таких реквізитів: прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання (місце перебування), реквізити документа, що посвідчує особу (у зв'язку з різними правилами транслітерації прізвище та ім'я пропонується додавати ксерокопію паспортного документа), яка подає звернення (для фізичної особи-заявника), а у разі звернення представника фізичної особи – за наявності письмової згоди від особи стосовно якої запитується інформація.
Звернення з вищевказаних питань необхідно подавати особисто та/або направляти письмово (запечатане у конверт) на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (поштова адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, ).
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про звернення громадян
від 2 жовтня року
(Витяг)
Стаття 5. Вимоги до звернення
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею цього Закону.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
ФОРМИ ЗВЕРНЕНЬ (ЗАЯВ):
П'ять років тому, 8 травня го, запрацював закон "Про доступ до публічної інформації", який тоді вважався одним з найкращих законів про доступ у світі. Проте прогресивні норми українського закону врівноважуються особливостями його виконання.
Ось тільки п'ять типових відмазок, які використовують чиновники, щоб не відповісти вчасно і по суті.
1. Продовжено до 20 днів
Закон "Про доступ" зобов'язує надавати інформацію усім громадянам протягом 5 днів. Терміни досить стислі, але, враховуючи, що йдеться про готову інформацію, яку потрібно лише переслати – то, щоб натиснути кнопку "Відправити", це не такий уже й малий час.
Проте, щоб працювати швидко, у чиновника є дві перепони.
Перша – філософська: система вважає всю інформацію своєю власністю і не розуміє, чому має нею ділитися. Український чиновник і досі не виріс із гоголівської шинелі, трохи перекроєної на радянський копил – він свято вірить, що його обов'язок "не пущати". І дивується, коли його зобов'язують "пущати".
Друга – технічна: система обліку запитів і надсилання відповідей є максимально забюрократизованою, передбачає детальну реєстрацію, отримання низки санкцій керівників, малі штати відділів з роботи з публічною інформацією.
Але закон гуманний: він передбачає, що якщо запит стосується великого обсягу інформації або потребує її пошуку серед значної кількості даних – розпорядник може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів.
Так от, є такі розпорядники, які майже автоматично відправляють вам повідомлення про продовження терміну. Однак якщо ви думаєте, що після 20 робочих днів розпорядник вам таки надасть відповідь – то це не зовсім так, а часто зовсім не так: вам доведеться нагадати про себе і свої запитання, а може, і не один раз.
Продовження термінів спрацьовує як додатковий фільтр: не всі запитувачі можуть чекати 20 днів. Не всі через 20 днів наполягатимуть на відповіді.
Регулярно зловживає правом продовжувати терміни розгляду Міністерство оборони.
Якось "Доступ до правди" запитав у Міністерства оборони, скільки закуплено принтерів для друку пластикових прес-карт і скільки грошей виділено на рік на обслуговування цих принтерів. У відповідь МО написало, що продовжує терміни розгляду запиту до 20 днів. Виявилося, що 20 днів потрібно, щоб рахувати, як з'ясувалося потім, аж цілих два принтери.
Або інший приклад. Проект "Ні Корупції!" надіслав запит до Адміністрації президента з проханням надати підстави, на яких голова АП Борис Ложкін 18 березня року у свій робочий час проводив зустріч із представниками ЗМІ на презентації видання "Четверта республіка", де він виступає співавтором як приватна особа. У відповідь – отримав повідомлення про подовження строку відповіді на запит до 20 днів.
Хоча навряд чи тут ідеться про надання великого обсягу інформації чи пошук серед значної кількості даних – радше йдеться про небажання пояснювати суспільству дисциплінарні вольності голови АП.
2. Ім'я, сестро
Щоб обламати запитувача, українські чиновники часто використовують простий, але ефективний прийом.
У законі "Про доступ до публічної інформації" пунктом 1 частини 5 статті 19 передбачено, що "Запит на інформацію має містити ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є".
Як ви розумієте слово "ім'я"? Запевняю, ви неправильно розумієте слово "ім'я".
Тому якщо ви підпишете свій запит, припустімо, Микола або навіть Микола Петренко, то чиновники з неприхованою радістю можуть вам відмовити у відповіді, посилаючись на те, що відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України "ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить".
Деякі колеги підписують свої запити "Мішель Баракович Обама". І отримують відповіді на відміну від Миколи і навіть Миколи Петренка. Бо Мішель Баракович виконав усі формальні вимоги закону, а Микола – ні.
З цього приводу є роз'яснення Офісу Уповноваженого з прав людини, основного наглядового органу у сфері доступу до інформації: оскільки закон не вимагає ідентифікації запитувача, тобто надсилання копії його паспорта чи іншого посвідчення особи, то й ідентифікація особи запитувача є суто добровільною.
Адже розпорядникові неважливо, хто подав запит – важливо, чи він має інформацію, яку закон зобов'язує його надати на запит.
Проте в Національній поліції, приміром, чи Харківській міській раді наполягають на тому, що вони не лише державні органи, а й виховні. І поки запитувачі Єлизавета чи Denis не підпишуться правильно, можуть на відповідь не розраховувати. А от Мішель Баракович Обама – інше діло.
3. "Містять конфіденційну інформацію"
А ще трапляється так: ви запитуєте в розпорядника документ: приміром, охоронний договір на пам'ятку архітектури, або, приміром, господарську угоду між комунальним підприємством "Київський метрополітен" та ВАТ "ДОК-3" на 48 мільйонів бюджетних гривень.
А розпорядник відповідає приблизно так: ці документи регулюють відносини між різними юридичними і фізичними особами та містять конфіденційну інформацію про другу сторону договору.
Одразу зауважимо, що в цьому випадку йдеться про неправомірну відмову.
У такому разі, якщо ви журналіст, то вашого розпорядника можуть посадити до шести місяців. І це не жарт – це нещодавно ухвалені парламентом та підписані Президентом зміни до Кримінального кодексу. Якщо ви не журналіст – на чиновника чекатиме адміністративне покарання.
Не всі розпорядники про це знають. Тому в будь-якій ситуації важливо лишатися гуманістами і пояснювати людям, на які неприємності вони себе наражають.
Ваша аргументація у даному разі має будуватися на двох статтях:
– сьома частина 6-ї статті закону "Про доступ до публічної інформації", відповідно до якої: "Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений".
Тобто розпорядник інформації має приховати (наприклад, ретушувати) конфіденційні персональні дані, як-от серія та номер паспорту особи, ідентифікаційний код та інші реквізити – та надати копії документів без них;
– частина 5 6-ї статті закону "Про доступ до публічної інформації", у якій чітко визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Якось у Виноградівської міськради запитали копії рішень про надання комунальної землі в особисту власність.
Спочатку відповідач повідомив запитувача про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів (дивись пункт перший), а потім відмовив у зв'язку з тим, що в документах міститься конфіденційна інформація про осіб. А відмовляючи, ще й зауважив, що у законі "Про доступ" не написано, що органи влади мають прикривати конфіденційну інформацію листочками чи замальовування коректором. Хоча саме це і є прямою нормою закону: прикрити все конфіденційне і надати документ.
Суд першої інстанції теж прочитав статтю закону в той же спосіб, що й Виноградівська міська рада. А за ними і Львівський апеляційний теж.
Не знаю, чи сміялися в касації, але в ухвалі Вищого адміністративного суду чітко сказано: інформація про земельні ділянки є публічною – саме на підставі процитованої вище ч.5 ст.6 – і перелік осіб таки доведеться надати. А от персональну інформацію закрити.
4. "Я не розпорядник"
Ще цікавий прийом: державні й комунальні установи будуть усіляко відкараскуватися від того, що вони є розпорядниками інформації.
Приміром, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" впевнено, що воно не є розпорядником інформації. І Комунальне підприємство "Словміськводоканал". У Донецькому окружному адміністративному суді перебуває справа, де КП "Словміськводоканал" доводить, що не зобов'язане давати інформацію на запити, бо не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно 1-ї частини статті 1 закону "Про доступ": "Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом".
Так от, слов'янські комунальники прочитали цю статтю так, що на запити повинна надаватись інформація, яка знаходиться у володінні тільки суб'єктів владних повноважень, не помітивши слів "інших розпорядників публічної інформації".
Контраргументом тут є 4-й пункт другої частини ї статті закону "Про доступ до публічної інформації": "До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією)".
Далі цитуємо вже інший закон, 2-га частина ї статті закону "Про інформацію", де є визначення, що таке "суспільний інтерес": це інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Ну й, звісно, часто допомагає вже цитована частина 5 статті 6 Закону "Про доступ до публічної інформації" про розпорядження бюджетними коштами та державним і комунальним майном.
5. "Ми не маємо створювати нову інформацію"
Публічна інформація – це відображена та задокументована інформація. Тобто вже готова.
Часто чиновники прагнуть підмінити слово "інформація" словом "документ". Мовляв, у нас же немає даних, про які ви запитуєте, в одному документі, ваші дані нам доведеться своїми руками вибирати з різних документів, а отже, створювати новий. А створювати ми не зобов'язані. Бінго!
Приміром, Державна фіскальна служба України не надала інформацію щодо одержаних доходів та сплачених податків фізичною особою Петром Порошенком у роках. ДФС відповіла, що не може задовольнити цей запит, адже це вимагає створення нової інформації та потребує проведення аналітичної роботи.
"Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків", – сказано у листі фіскальної служби.
"В цій ситуації податкові органи занадто вузько витлумачили "задокументованість" публічної інформації", – так коментувала цей випадок для "Доступу до правди" юрист Інституту медіаправа Віта Володовська.
Дійсно, закон "Про доступ до публічної інформації" не вимагає від розпорядників створювати інформацію. Однак він і не зводить публічну інформацію лише до тих даних, які містяться в єдиному документі.
Досить часто надання відповіді на запит вимагає вибірки відомостей з різних документів чи реєстрів, що аж ніяк не може вважатись створенням нової інформації. Адже вона вже була раніше зафіксована, хоч і на різних носіях.
* * *
У році, коли було ухвалено закон "Про доступ до публічної інформації", Україна посіла 9 місце серед 89 країн за рейтингом забезпечення права на інформацію, розробленим двома провідними міжнародними організаціями Access Info Europe та Centre for Law and Democracy.
Станом на рік Україна в цьому ж рейтингу за якістю тексту закону посідає 19 місце у світі.
Втрата позицій за роки дії закону пов'язана з тим, що інші країни вдосконалюють своє інформаційне законодавство, натомість українські депутати ніяк не можуть ухвалити правки до закону "Про доступ", які містяться у законопроектах та а.
Ці законопроекти пропонують технічні зміни в текст закону, уточнення окремих положень і формулювань, які б унеможливили відмазки чиновників, зокрема і перелічені вище.
Також правки посилюють повноваження офісу Омбудсмана з контролю по виконанню цього закону – адже до порушень закону призводить і неналежний контроль за його виконанням. Нині дотримання права на доступ до інформації в офісі Уповноваженого контролюють лише 17 чоловік на всю Україну.
Скоро виповниться рік, як Верховна Рада обговорює законопроекти. Проте ніяк не може наважитися за них проголосувати.
Леся Ганжа, "Доступ до правди", спеціально для УП
Теми: законодавство
Источник: http://www.pravda.com.ua/articles//05/8//All: Термін надання відповіді на запит поліції
| Термін надання відповіді на запит поліції | Відповіді на запитання з природознавства 5 клас |
| ПРИРОДОЗНАВСТВО 5 КЛАС РОБОЧИЙ ЗОШИТ ВІДПОВІДІ ДЕМІЧЕВА 2015 | 942 |
| ВІДПОВІДІ ДО КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ | Відповіді на запитання з зарубіжної літератури 5 клас ніколенко 2018 |
Jowissa Часы Jowissa J2109S Коллекция Roma
Комментариев нет:
Отправить комментарий